У 2025 році православні, католики та євреї святкуватимуть Великдень в один день

Подія, яка трапляється вперше за останнє десятиліття. У майбутньому дати святкування розходитимуться:

• 2026 рік: 5 квітня – католики, 12 квітня – православні;
• 2027 рік: 28 березня – католики, 5 травня – православні;
• 2028 рік: 16 квітня – спільна дата для всіх християн.

Український Великдень традиційно супроводжується унікальними звичаями: випіканням пасок, приготуванням сирних пасок та фарбуванням яєць. Головний атрибут свята – освячення великоднього кошика у храмі, що надає святу особливої духовної атмосфери.

Великдень — величне свято для багатьох народів світу. Варто нагадати, що Пасху відзначають не лише православні, а й католики, євреї та інші віряни. У чому різниця святкування Великодня у різних віросповіданнях та яких традицій дотримуються в інших країнах і народах світу ми намагатимемось дослідити та описати далі у цій статті. 

Католицький Великдень 2025

У 2025 році католицька Пасха припадає на 20-е квітня. Як і православні, католики ретельно готують до свята, а саме — дотримуються 45-денного посту, щоправда, обмеження стосуються лише м’ясної їжі по п’ятницях. У окремі дні, наприклад Попільну середу, Страсну п'ятницю та Велику суботу заборонено вживати будь-яке м’ясо, а вдосталь пісних продуктів можна їсти лише один раз на день. Водночас набагато важливіше дотримуватись посту духовного — триматись осторонь злих думок, слів та вчинків.

Попільна середа, про яку ми згадали вище, є початком Великого посту. У цей день вірянам за допомогою попелу наносять знак у вигляді хреста на чоло. Це нагадування про покаяння та минущість буття людини на цьому світі.

У Страсну п’ятницю католики, як і православні, присвячують свої думки великій скорботі — розп’яттю Ісуса Христа. У цей день заборонено пити алкоголь, різати хліб забивати цвяхи, веселитись.

Велика субота — кінець пасхального тридення. У цей день заведено перебувати у спокої та думати про перебування Христа у гробі. Також у суботу починають освячувати великодню їжу.

У неділю після Великої суботи святкують безпосередньо Пасху.

Основними символами свята є великодній кролик, що символізує достаток, та яйця. Існує легенда, що саме кролик вночі ховає шоколадні яйця у саду. Тому зранку на Великдень діти перш за все біжать збирати смаколики.

Католицька Пасха — сімейне свято. Для родинного застілля хазяйки готують м’ясо, крашанки та пасхальний хліб. Святкову трапезу прийнято починати з яєць, далі переходять до паски, і лише в кінці їдять м’ясо.

До речі, паску готують не в усіх країнах. Серед найбільш відомих нам:

• коломба (Італія);
• здобні булочки з хрестоподібними надрізами зверху (Англія);
• паскальний хліб цурекі (Греція);
• пасхальні булочки Мона де Паскуа (Іспанія);
• великодній крафін (США);
• мазурек (Польща).

До Пасхи заведено прикрашати будинки та прибудинкові території барвистими яйцями, фігурками кроликів, кольоровими стрічками.

Православний Великдень 2025

Православна Пасха у 2025 році відзначатиметься 20 квітня, так само, як і католицька. Як для католиків, Великдень у православних починається перш за все з дотримання посту, який триває для християн східного обряду 40 днів, однак обмежень набагато більше. Під час Великого Посту:

• заборонено вживати будь-яку їжу тваринного походження (яйця, молочні продукти, м’ясо, рибу, тваринні жири);
• у перший день посту дозволено пити тільки воду;
• у понеділок, середу та п’ятницю можна їсти лише необроблену їжу (хліб, воду, овочі, фрукти);
• у четвер та п’ятницю дозволяється гаряча їжа без олії;
• по суботах та неділям можна вживати оброблену їжу з додаванням рослинної олії та трохи вина;
• риба дозволена на Благовіщення та на Вербну неділю.

Очевидно, що Великий піст у православних християн більш строгий, ніж у католиків. Важливу роль грає тиждень перед Пасхою — Страсний тиждень (Страсна Седмиця), що починається після Вербної неділі. Кожен день Седмиці має своє особливе значення та традиції.

Страсний тиждень по днях

Страсний понеділок

У цей день прийнято завершувати справи по дому: прибирання, ремонт, прикрашання до свята. Віряни згадують історію старозавітного патріарха Йосипа.

Страсний вівторок

Згідно з релігійними вченнями у цей день Ісус повідав апостолам притчі: про таланти, про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець світу. У народі у вівторок готували до свята одяг, позбувались від старих та непотрібних речей у домі.

Страсна середа

Саме у цей день Юда зрадив Христа та 30 срібних монет, а грішниця вилила на голову Ісуса дорогоцінне миро. З середини тижня починають готуватись до Великодньої трапези: замішувати опару для тіста, купувати масло, сир, борошно, запасати інгредієнти для крашанок.

Страсний четвер

У четвер важливо помитись, адже згідно з повір’ям так людина очищає не лише тіло, а душу від гріха. Господині замішують тісто на паски, готують крашанки. Згідно з Євангелієм у четвер відбулась Таємна вечеря, зрада Іуди та молитва в Гетсиманському саду.

Страсна п’ятниця

Найсумніший день усього страсного тижня — Страсна п’ятниця. Саме у п’ятницю розіп’яли Ісуса Христа. Протягом дня дозволено пекти паску. Їсти рекомендують лише хліб. Дивитись телевізор, сміятись, веселитись заборонено.

Субота перед Великоднем

У Страсну суботу готують пасхальний кошик та збираються на святкову службу до храму усією сім’єю.

У неділю святкують безпосередньо Великдень у сімейному колі.

Із традиційних пасхальних страв слід виділити саму паску — солодку, м’яку, з великою кількістю здоби, сирну паску та крашанки. Окрім крашанок, в України традиційно готують мальованки, писанки, дряпанки.

Ще більше про великодні традиції дізнавайтесь у нашій торішній статті, яка звісно ж не втратила свою актуальність і донині.

Песах

Песах або Єврейську Пасху юдеї святкують протягом 7 днів у Ізраїлі (8 за його межами), починаючи з 14-го дня місяця Нісан (це перший місяць року згідно з юдейським календарем). Песах вважається центральним або головним святом, оскільки саме воно нагадує про вихід євреїв з Єгипту, де протягом 400 років вони вважались рабами.

Протягом Песаху дозволено працювати, для відпочинку відведено лише перший та останній день. Особливе місце у традиціях Песаху займає седера — святкова трапеза, яку проводять на 15-ий день місяця Нісан. За столом збираються друзі, родичі, читають текст Хаггада, обговорюють історію, їдять мацу — традиційний єврейський хліб, зроа (баранину на кісточці), харосет (суміш яблук, сухофруктів та горіхів), пучок гіркої зелені  та випивають 4 келихи вина. П’ятий келих залишають недоторканим для пророка Еліяха. Кожна страва має символічне значення:

• пучок гіркої зелені (марор) — біль єврейського народу у рабстві;
• харосет нагадує глину, з якої євреї робили цеглу;
• кількість келихів вина дорівнює кількості даних Богом обіцянок;
• зроа символізує жертвоприношення у храмах.

Протягом усього свята існує категорична заборона на продукти бродіння (з заквасками або дріжджами). Згідно з повір’ями, юдеї так спішили покинути Єгипет, що не дочекались, поки дозріє тісто і харчувались в пустелі замість хліба харчувались прісною мацою.

В останній день Песаху святкують перехід через Червоне море, води якого розступились, аби дати можливість юдеям дістатись свободи.

Цьогоріч Песах святкують з 12-го по 20-е квітня 2025 року.

Як бачимо, для когось це Великдень — звістка про початок нового життя вічного, для інших — свято свободи. Очевидно одне: Пасха займає особливо місце серед свят у вірян по всьому світу.