Великдень – головне християнське свято. Великодні традиції.

Християни по всьому світу відзначають свято Пасхи – воскресіння Ісуса Христа, який прийшов, щоб спасти світ, і це найважливіше релігійне свято.

У католицькій церкві свято Пасхи має найвищий статус торжества.

Великдень з тих свят, яке не має точної дати. Розрахунок дати проводиться на основі місячно-сонячного календаря, з урахуванням дня весняного рівнодення і першого весняного повного місяця. Крім того, католики використовують з 16 століття григоріанський календар, а православні юліанський для визначення дати. З цієї причини дні Великодня у католиків і християн збігаються дуже рідко, останній такий день святкування разом всіма християнами випав на 2017 рік. Зазвичай різниця дат свята складає від тижня до двох. 

В 2023 році католицька Пасха настане на тиждень раніше православної: 9-го квітня святкують католицький Великдень і 16-го квітня православний Великдень.

Напередодні такого важливого свята зануримось у традиції, що загального та чим відрізняються вони у мешканців різних країн.

Великий піст.

Християнської Пасхи передує Великий піст. Він дуже суворий у православних: весь піст необхідно утримуватися від вживання м'яса, молока і молочних продуктів, яєць, велику частину часу заборонена риба й навіть рослинна олія. Також є два дні – перший і Пристрасна п'ятниця - повного утримання від їжі. Католики не надають такого глибокого значення утримуванню від їжі, заборона не поширюється на рибу, молоко і яйця, а м'ясо можна їсти щоп'ятниці (є виключення). Суворий піст – це дні в яких дозволена лише пісна їжа, припадає на Попільну середу  на початку посту та Пристрасну п'ятницю.

Основні традиції святкування Великодня.

До православного Великодня готуються з першого дня, наступного за масним тижнем. Великий піст триває 7 тижнів і починається з 27 лютого та закінчується 15 квітня 2023 р. Останній тиждень Страсна седмиця найбільш насичений подіями, жоден день не повторює попередній. Для кожного дня є своя традиція.Звичайно, сьогодні швидкість нашого життя не завжди дозволяє дотримувати всі традиції, але Чистий четвер у християн шанується і в сучасному світі. Називається цей день так, тому що християнинові належить прагнути очиститися духовно, а духовна чистота, своєю чергою пов'язана з фізичним станом, звідси й традиційні купання, і прибирання оселі, які прийшли з поганської культури.

І найважливіший день Великого посту – це Страсна п'ятниця, день в який виносять плащаницю Ісуса Христа. Православні проводять цей день в скорботі, не приймаючи їжу і не розважаючись.

Традиції католиків трохи інші. Вербна неділя (ще називається пальмова) також починає Страсний тиждень, цього дня Ісус увійшов до Єрусалиму. Парафіяни приходять на службу з вербою або пальмовими гілками (залежить від клімату країни мешкання), освячені гілки оберігатимуть оселю від нещасть.Традиція, якої немає у християн - це заборона на випікання хліба весь тиждень.Попільна середа - традиція, за якою під час меси священник посипає парафіянам голову свяченим попелом на знак покаяння та покути. Попіл залишився від гілок пальми й верби, які освячували на вербну неділю.
Похорон посту, поляки шанують цю традицію. Харчуючись весь пост в основному традиційним польським супом, який має назву «журек», поляки проводять його поховання до закінчення посту, символізуючи кінець періоду туги й прихід нового радісного.

Благодатний вогонь.

У православних церквах церемонія винесення запалених свічок від Труни Господньої в Єрусалимі проводиться у суботу перед Пасхою. Ця стародавня церемонія символізує вихід з Труни Світла істиного, тобто, воскресіння Господа. Благодатний вогонь доставляється з Єрусалиму до кожної християнської церкви на Пасхальну службу.
Католицька церква не доставляє вогонь з Храму Труни Господньої, вогонь запалюється в кожному окремому храмі. Перед храмом в Пасхальну ніч священник розпалює вогнище, від якого запалює Пасхал, – велика воскова традиційно оформлена свіча. Запалений Пасхал вноситься до храма, віряни запалюють від нього свічки й він встановлюється біля вівтаря, де і залишається впродовж усього пасхального періоду і горить при кожному богослужінні. Парафіяни несуть запалені свічки додому.

Пасхальний кошик та його значення.

У Велику суботу католики традиційно збирають пасхальний кошик, в якому обов'язково є фарбовані яйця, Пасхальний хліб, хрін, ковбаса (м'ясо), вода і є традиція вкладати пасхальне печиво у вигляді ягняти. Пасхальний кошик освячують для пасхального сніданку.  Свічку у католиків не прийнято запалювати під час освячення кошику. Її запалювали на початок богослужіння.

Православні в кошик теж складають  яйця-крашанки та заздалегідь приготовлену Паску, сіль, м'ясо, також дозволяється освячувати вино. Священники ще рекомендують додавати вершкове масло і сир на освячення. Кошик святиться або в ніч Воскресіння Ісуса Христа, або рано вранці, зараз процес розтягується і до обіду. Свічку прийнято вставляти в Паску і вона горить під час освячення, символізуючи світло, яке поширюється  між льдьмі, що прийняли Христа. Освячуючи кошик, християни отримують церковний дозвіл на вживання непісних страв.

Що символізують складові пасхального кошику:

•         Сіль – нагадує про те, що від активної позиції християн залежать позитивні зміни в суспільстві, оскільки, віруючі люди є «сіллю землі», також сіль оберігає будинок від злих духів.

•         М'ясо – це символ достатку і радощів, які Бог дає людям.

•         Хрін служить зміцненню імунітету, його образ має зв'язок із сповіддю, після якої людина стає сильнішою і зміцнюється у вірі.

•         Вода – символ Святого Духу, омиває людей від гріхів.

•         Молочні продукти – це дари природи, які символізують жертовність і любов Бога і символ єдності людини з природою. 

•         Вино – плід, який приносить радість.

Основні символи пасхальної корзини – це яйця-крашанки та Пасхальний куліч.

Символи свята Великодня.

Яйця-крашанки або Писанки у всі часи були символом Великодня у християн. Яйця – це символ нового життя, Великдень символізує відродження. Походження традиції фарбувати яйця точно не відомо. Але є легенда про те, як Марія Магдалина була покликана до імператора, він почув про диво воскресіння Христа, новину, що вона розповсюджувала, і заявив, що мертві не можуть стати живими, як білі яйця ніколи не стануть червоними. При цьому він в руці тримав яйце, яке ту саму мить стало червоним.

Колір яйця має значення, червоний – це кров Христа, пролита на хрест, синій символізує Великий піст, а жовтий, зелений і коричневий  – радість. У яйцях – писанках значення має орнамент.

Паска або пасхальний хліб в кожного свої, але завжди дуже красиві та смачні. Італійці до Великодня готують панеттоне або коломба, чехи мазанец, англійці симнель, іспанці мона де Паскуа, німці гугельхупф, французи різновид бріоша, греки готують цуреки, поляки подають солодкі булочки і политі глазур'ю кекси (пасхальні бабки).

Додатковий символ свята у католиків – Пасхальний кролик. По повір'ю, в ніч перед Пасхою кролик ховає крашанки або невеликі дарунки. Вранці дітки веселяться, розшукуючи все, що приховав для них Кролик. Католики  також роблять дарунки на свято Пасхи рідним і хрещеникам.

День святої Пасхи.

Сам же день воскресіння Ісуса Христа вважається найбільшим святом в році у всій християнській релігії. Свято Світлого Воскресіння - це свято радості й благословення. Вважається, що навіть погода на Великдень завжди тепла і сонячна. Вранці в неділю заведено розговлятися, тобто, після довгого посту знову їсти всілякі страви в круги сім'ї. Починають трапезу з яйця, причому, влаштовуються бійки між рідними, всі по черзі б'ються яйцями, той у кого шкарлупа тріснула виходить з гри, перемагає той, хто залишився останній з цілою шкарлупою.

У свято не заведено працювати, розв’язувати господарські питання. Краще запрошувати гостей, відвідувати рідних, прогулятися. У деяких культурах прийнято на Пасху навіщати похованих родичів на кладовищі.

У поляків є традиція бити в дзвін всім по черзі.

Пасхальний тиждень.

Пасхальні свята за традицією тривали тиждень – Пасхальний тиждень, Святий тиждень. У християн римського і західного обряду цей тиждень називається «Октава Пасхи».  У церквах  в цей період всі уранішні й вечірні богослужіння були подібні до святкового пасхального. Після богослужінь йде хресний хід, під час якого віряни співають святкові співи і священник кропить  всіх святою водою.

Також, як і перед Пасхою, кожен день тижня має свою традицію. Понеділок називають «поливним». Молоді парубки цього дня обливають водою дівчат, а ті за традицією дарують парубкам писанки. Четвер називають «Навською Пасхою», тобто Пасхою мертвих, день, коли звістка про воскресіння досягає й потойбічного світу, тоді мертві приєднуються до живих і святкують. Цього дня заведено прибирати могили на кладовищах напередодні Проводів. В п'ятницю в храмах святили воду.

Яка б не була різниця в даті святкування і основних традиціях, або різновидах Пасхального хліба і стилі фарбування яєць, всі християни чекають Великдень з нетерпінням. Це свято для всіх несе добрі звістки, радість, добробут.