12851
Коли святкувати Різдво в Україні за новим календарем в 2024 році?
За новим григоріанським календарем, Різдво Христове святкують в Україні 25 грудня. Святий Вечір настає напередодні Різдва Христового - 24 грудня.
Різдвяні святки в Україні за новим календарем
З переходом на григоріанський календар Різдвяні святки в Україні тепер також тривають з 24 грудня до 6 січня, як і в давнину. Це головне зимове багатоденне свято, під час якого українці вітають одне одного з Різдвом, бажають доброго врожаю, щедрого року, добробуту і достатку. Протягом цих днів дотримуються давніх традицій та обрядів, які передаються з покоління в покоління, зберігаючи дух народних звичаїв.
- Святвечір - (24 грудня). Напередодні Різдва відзначають Святий вечір, який є завершенням Пилипівського посту.
- Різдво Христове (25 грудня). Головне свято, коли українці вітають один одного, співають колядки та йдуть до храмів.
- Другий день Різдва (26 грудня). Це свято Марії, Святої родини (Ісуса, Марії та Йосифа). Цього дня виконують колядки та вертепи.
- Стефана (27 грудня). Третій день Різдва присвячений святому Стефану, якого вшановують як покровителя худоби, особливо коней. Господарі влаштовують святкові трапези та винаймають пастухів на наступний рік. Коней годують і напувають із срібного посуду на знак поваги.
- Щедрий вечір / Маланка (31 грудня). Щедрий вечір — це друге велике свято, коли вшановують святу Меланію. Традиційно люди ходять по домівках, щедруючи, бажаючи господарям щастя й добробуту. Театралізовані групи, як-от «Маланка» і «Василь», виконують обрядові вистави з перевдяганням.
- Новий рік / Василя (31 грудня). Напередодні Нового року українці відзначають свято із традиційними застіллями, спілкуванням у колі рідних та друзів, святковими обрядами і побажаннями щастя та добробуту в прийдешньому році.
- Посівання (1 січня). Першого дня Нового року, зранку, діти та молодь ходять від хати до хати з зерном, засівають господарів на щастя й урожай. Посівання супроводжується побажаннями здоров’я, багатства і миру. Посівальники приносять у дім символічний достаток та процвітання на рік вперед.
- Водохрещенський вечір (5 січня). Традиційно, в цей день дотримуються суворого посту.
- Водохреща (6 січня). Священики освячують воду у храмах та біля природних водойм, де проводять традиційний «хід на Йордан»
Традиції на Святвечір
За давньою традицією, Різдвяне святкування починалось ще з вечора, напередодні Різдва, На Святвечір традиційно готують 12 пісних страв, які символізують 12 апостолів. Це обумовлено тим, що люди продовжують дотримуватися Різдвяного посту, який починається за 40 днів до Різдва.
У сучасному світі пісні страви змінилися і стали більш різноманітними, ніж це було навіть декілька десятиріч тому. Господині готували святкові страви з ранку і повинні були впоратися з усім, поки на небі не засяє перша зірка. В цей час можна було сісти за стіл і розпочати трапезу з головної страви святкового столу - Куті, яку першим куштував господар родини.
Що готують традиційно на Святвечір:
- Кутю
- Борщ
- Рибу
- Гриби
- Вареники (з різними начинками)
- Картоплю
- Узвар
- Капусняк
- Хліб
- Квасолю і горох
- Голубці з пшоном
- Пампушки
На вечерю хрещеним
Вбрання святкового столу
Це також надзвичайно магічний обряд. Під скатертину розкладали сіно, на кожен кут стола клали голівку часнику, щоб відігнати негативну енергію. На стіл ще викладали пшеницю та монети, але в кожному регіоні України цей обряд мав свою унікальність та свої особливості.
Дідух
Дідух – це один із найсвятковіших обрядів Святвечора, який відображає давню традицію та зв'язок з духами-пращурами та енергією урожаю. За віруванням, після завершення жнив, ці добрі духи воскресають у Дідуху, переходячи з полів у домівку, де господарі готують Святкову Вечерю. Дідух ставили біля ікон або на кут святкового стола. Дідух залишався в домі до Старого Нового року чи Водохреща, а навесні його традиційно спалювали, передбачаючи новий плідний врожай.
Різдвяний солом’яний Павук
Це традиційна прикраса домівки на Різдво. Витончено сплетений із соломи чи очерету у вигляді повітряної конструкції із чотирикутників, павук визнавався символом Всесвіту (космосу). Його підвішували до балки під стелею. Наші пращури вірили, що, доторкнувшись до нього, в наступному році можна впевнено чекати на удачу. Жінки, які мріяли стати мамою, становились під Різдвяним Павуком, щоб завагітніти в наступному році.
Павука зазвичай спалювали після Водохреща, таким чином знищували всю негативну енергію, якою він напитувався за цей час.
Рецепт куті на Різдво
Тож, як ми вже писали, Кутя – це головна страва Святвечора, з якої починається трапеза. Кутя є символом вічного життя та добробуту, віддзеркаленням пошани до природних дарів. Мед у страві символізує Боже слово, чистоту та християнську віру, а додавання маку символізує – родючість та багатство.
Ми підготували рецепт Багатої куті, яка, обов’язково, у вас вийде.
Інгредієнти:
- 2 склянки пшениці
- 1 склянка ячменю
- 1/2 склянки рису
- 1/2 склянки гречки
- 1/2 склянки вівса
- 1 чашка меду
- 1/2 чашки маку
- 1/2 чашки горіхів (горіхи за бажанням)
- 1 чайна ложка меду (за смаком)
- 1/2 чашки вершкового масла
- Солодка вода (для варіння)
- Спеції (ваніль, кориця) за смаком
Інструкція:
- Замочіть пшеницю, ячмінь, рис, гречку та овес на ніч, заливши їх окропом.
- Вранці промийте зерно, додайте солодкої води та варіть до готовності. Злийте залишки води за необхідністю.
- Додайте до страви мед, мак, горіхи (за бажанням), вершкове масло та спеції (ваніль, кориця).
- Добре перемішайте усі інгредієнти. Якщо кутя здається занадто густою, можна додати трішки теплої води.
- Поставте кутю в глибокий посуд і дайте їй настоятися в теплому місці протягом 4-6 годин або залиште на ніч.
- При подачі прикрасьте кутю медом та великими горіхами. Можна також полити топленим маслом.
Кутя готова до подачі. Смачного!
Під час святкової трапези не можна сваритися, вживати лайливі та грубі слова. Адже це час для примирення. Такі мирні взаємини під час святкової трапези створюють позитивну енергію, яка переноситься в новий рік, наповнюючи дім гармонію, спокоєм та родинним щастям.
Святкова трапеза
Під час святкової трапези не можна сваритися, вживати лайливі та грубі слова. Адже це час для примирення. Такі мирні взаємини під час святкової трапези створюють позитивну енергію, яка переноситься в новий рік, наповнюючи дім гармонію, спокоєм та родинним щастям.
Колядування
Гарна традиція, яка перейшла через століття, залишаючись актуальною в наші дні. Раніше колядувала молодь, ходила по хатках з різдвяними співанками, бажаючи господарям здоров’я, добробуту, щастя та довгих років життя. Господарі дарували колядникам солодощі та гроші. Обов’язковим атрибутом була велика зірка або вертеп, що є символом народженням Ісуса Христа, адже про народження сповістила саме “Вифлеємська зірка”.
Коли починати колядувати? Колядувати починали відразу після Святої вечері. Першим з колядників заходив хлопець, бо за повір’ям, саме парубок принесе в цю оселю щастя і чим більше колядників відвідає дім, тим більше достатку чекає його мешканців у новому році.
Ворожіння на Різдво
Саме у ніч на Різдво багато дівчат вірили, що можна побачити майбутнє та гадали на свою долю та заміжжя. Цей вечір ставав вікном в майбутнє, де можна було дізнатися про свого нареченого та що тебе чекає в наступному році. Але найчастіше ворожать на другу половинку і нижче ми поділимось як зробите це найпростішим способом.
Найпростіший спосіб ворожіння на судженого.
Під час сімейної Святої вечері варто нишком заховати перший шматочок хліба і сховати в кишеню. Покласти під подушку кусочок хліба, а перед сном дівчині потрібно проговорити слова: "Суджений мій єдиний, приходь до мене на вечерю, я тобі хліба подам!" Якщо дівчині призначено в наступному році вийти заміж, то вона побачить свого майбутнього чоловіка уві сні.
Щедрий вечір або Маланка
Щедрий вечір або свято Маланки, відзначають напередодні Нового року за новим стилем — 31 грудня. Цей день має особливе значення для українців, адже щедрування є важливою частиною святкування. Увечері хлопці та дівчата, вбираються в костюми та маски, щоб втілити колоритні персонажі — «бабу» Маланку, «діда» Василя та «козу». За традицією, переодягнений в Маланку парубок, разом із веселою компанією щедрувальників, ходить від хати до хати, співаючи щедрівки та вітаючи господарів із прийдешнім роком, бажаючи добробуту, щастя й здоров’я.
Щедрувальники приносять в оселі святковий настрій, а господарі віддячують їм частуванням або подарунками. Такий обряд щедрування колись виконував не лише розважальну, але й магічну роль — вважалося, що щедрувальники приносять із собою добрі сили та захищають дім від усього лихого на наступний рік.
Цікаво, що одна з найвідоміших українських щедрівок — «Щедрик» — стала популярною в усьому світі завдяки композитору Миколі Леонтовичу. Сьогодні ця мелодія, знана як Carol of the Bells, є частиною світового різдвяного репертуару й звучить у численних кінофільмах, концертах і вулицях великих міст під час зимових свят. «Щедрик» став символом української культури та подарував нашому народу особливу зв'язок із різдвяними традиціями в усьому світі.
Посівання
Посівання, або засівання, відбувається в перший день Нового року. Цей обряд є символом побажання щастя та добробуту на весь рік. Посівальники, зазвичай хлопці, з самого ранку ходять від хати до хати, посипаючи зерном господарів та їх дім. Вважається, що першим на Новий рік у хату має зайти чоловік — це обіцяє добробут сім'ї. Посівають переважно пшеницею та житом, а за традицією, перший посівальник отримує гроші.
Водохрещенський вечір
Водохрещенський вечір, також відомий як Голодна кутя або Хрещенський святвечір, відзначають напередодні Водохреща. Цей вечір завершує цикл різдвяних свят і є насиченим обрядами. Традиційно, в цей день дотримуються суворого посту. Віряни завершують святкування колядок, а дівчата проводять останні святкові ворожіння на долю, що символізує закінчення святкового періоду та переходу до буденності. Особливий ритуал — збирання снігу напередодні Водохреща. Вважається, що він має цілющі властивості та забезпечує свіжість води в колодязях протягом усього року.
Водохреща
Водохреща, або Йордан, є останнім великим святом різдвяного циклу і відзначається 6 січня. У цей день проводять церковний обряд освячення води, яка має особливу силу. Священики освячують воду у храмах та біля природних водойм, де проводять традиційний «хід на Йордан» — урочисту процесію до річки або джерела. Вода освячується шляхом триразового занурення хреста, супроводжуваного молитвами та співами. За повір'ям, освячена вода набуває цілющих властивостей і здатна захищати від хвороб та нещасть. Багато людей занурюються в освячену воду, щоб очиститися від гріхів і зміцнити здоров'я.
Православна церква розрізняє велике і мале Водохреща. Велике Водохреща проводять двічі — напередодні Богоявлення та у саме свято, тоді як мале Водохреща може відбуватися в будь-який час на прохання вірян, для освячення дому або особистих потреб.
Ось такі цікаві традиції та обряди, які і досі зберігаються в Україні. Вони є дійсно унікальними та різноманітними, а головне – це наша шана та повага до традицій наших пращурів. В кожному регіоні України є свої особливі звичаї, які розкривають багатство культурної спадщини та історії. Але зібрати всі ці традиції у єдину статтю було б завданням космічних розмірів!
Вам також можуть сподобатися схожі статті
12851
