Щорічно у другу суботу вересня Україна святкує день українського кіно. Свято, засноване наказом Леоніда Кучми ще у 1996 році, припадає на 12 вересня.
Але за довгі 100 років до офіційного визнання, в далекому 1896 році, фотограф Альфред Федецький влаштував у Харківському оперному театріперший публічний кіносеанс з відзнятих ним короткометражних документальних сюжетів.
Український кінематограф, як і багато літературних творів, часто живлячись ідеями фольклору, не міг залишити непоміченим образ Яйця. Для тих, хто ще не знайомий, пропонуємо переглянути український мультфільм «Бабай».
Анімація за правом вважається козирем українського кінематографу. Саме фільм - фентезі «Бабай», знятий Мариною Медвідь на студії «Укранімафільм», став першим українським повнометражним анімаційним фільмом, що вийшов у широкий формат у роки незалежності. Прем’єра відбулася у грудні 2014 року. Фільм виконаний у класичній мальованій мультиплікації. Аніматори підготували більше, ніж 100 тисяч малюнків, об’єднуючи фольклор та сучасне мистецтво. Автентичність діалогів- заслуга сучасного майстра, яка написала роман «Фелікс Австрія», що отримав відразу три нагороди, в тому числі і від Бі-Бі-Сі – Софії Андрухович.
Головна мета героїв мультфільму – заволодіти чарівним яйцем, що здається досить прозаїчним сюжетом у слов’янській культурі. Глибокий сакральний сенс яйця – символ культу сонця та зародження життя. Кому як не півню – батькові – сповістити світ про схід сонця та прихід нового дня! У давні часи яйце вважалось символом усяких щедрот: добра, радості, щастя, любові та достатку. Воно ж -надійний оберіг від напастей.Куряче яйце шанували та використовували в обрядах, яскравим прикладом яких є традиція розпису курячого яйця до свята Пасхи. А якщо говорити більш сучасною мовою, яйце – це символ майбутнього. Адже в середині закритої шкарлупи відбуваються таємничі процеси, з яких з’являється життя.
Так і в мультфільмі. Кожен хоче отримати від чарівного яйця особливу можливість – подарунок про який мріяв. Но, як і подобає справжній українській казці, добро перемагає зло, а яйце лишається в баби з дідом – добрих та працьовитих українських селян.
В основу мультфільму творці поклали переплетіння різноманітності казок, фольклорних сюжетів та щедро приправили гумором, іноді дещо для дорослих. Кожен герой – це цілий світ, але в них легко розпізнати психотипи з вираженими шаблонами поведінки. Фільм рекомендований дітям від 7-ми років, але скоріш за все, їх більше зацікавлять динамічні картинки та буйність кольорів, діалоги ж призначені для дітей більш дорослого віку, здатних відчути прихований гумор і вловити подвійний сенс.
Але повернемося до дня кіно. Кінематограф не лишався на місці. У 1909 році наші попередники побачили перші водевілі, комедії та драми. Сюжети часто запозичувалисьіз репертуару українських театрів та літератури: «Нічь перед Різдвом», «Москаль –Чарівник». У Києві, Одесі та Катеринославі (сьогодні місто Дніпро) працювали невеличкі кіностудії. Королевою екрану вважалась Віра Холодна уродженка Полтави.
20ті - 30ті роки ХХ століття – роки «Відродження» української культури – стали одними із найплідніших для українського кінематографа. З’явилися фільми Олександра Довженко, Івана Кавалерідзе. «Симфония Донбаса» Дзигі Вертова стала еталоном фільму зі звуковим супроводженням.
У радянські часи, долаючи цензуру татиск, на екранах країни з'являються фільми Сергія Параджанова, Кіри Муратовой, Леоніда Осики та інших. Улюблені усіма зіркові актери того часу: Леонід Биков, Ада Роговцева, Богдан Ступка, Іван Миколайчук.
У період отримання незалежності українське кіно практично втрачає фінансування, але з 2011-го року наша кіноіндустрія починає набирати оберти. З 2014 по 2019 роки в прокат вийшло 110 фільмів.
Не всі фільми мають захоплені відгуки, багато зних були піддані критиці, але є й інші, які отримують премії на міжнародних фестивалях. Важливо, що кожен з них: мультфільм, серіал, мюзікл, комедія, історичний фільм або драма – це частина нашої національної культури!