2360
Історія української вишивки.
Українська вишивка завжди відігравала особливу роль у нашій культурі. Вона не лише прикрашала одяг, а й була важливим символом та оберегом. Вік української вишиванки налічує кілька тисяч років. Із плином часу вона передавалася від покоління до покоління, зберігаючи свою унікальність та красу. В сучасному світі вишиванка продовжує відігравати важливу роль у житті українців.
Вишивка не лише прикрашала, але й мала практичне значення. Вишитий рушник чи сорочка до весілля несли в собі оберіг та приносили щастя й благополуччя у нове сімейне життя молодят. Крім того, вишивка, як і сама вишиванка, була способом вираження ідентичності та культурної спадщини та показником соціального статусу власника.
Протягом багатьох століть вишиванка не була доступною для всіх. Праця вишивальниць була дорогоцінною, тож вишитий одяг вважався розкішшю, яку могли собі дозволити лише заможні люди. Однак з часом вишиванка набувала все більшу популярність, поширюючись серед різних верств населення. К кінцю 19-го століття вишиванка стала невід'ємною частиною одягу мільйонів українців.
(Гуцульшина, 1925 рік)
У період Української народної республіки (1917-1921 роки) вишиванка отримала особливий статус і стала символом самовираження та національної гордості. Це був час, коли носити вишиванку стало модно та прогресивно. Ускладнений історичний період, пов'язаний з розвалом російської імперії та боротьбою України за свою незалежність, додав вишиванці нового значення.
Сьогодні вишиванка є символом національної гордості та культурної спадщини. Вона об'єднує українців навколо своєї традиції, незалежно від місця проживання. Чи ми живемо в Карпатах, Полтавській, Київській, Сумській, Донецькій чи Луганській областях, вишиванка й досі залишається символом нашої національної ідентичності!
(Вишиванки Луганщини)
Вишивка в Україні традиційно виконувалась на різноманітних матеріалах.
Значення української вишиванки:
- Найпоширеніше прикрашали вишивкою - одяг: сукня, сорочка, блузка та спідниця.
- Вишивка на рушниках була невід'ємною частиною української культури та традиційних обрядів.
- Українські гердани, вишиті різними орнаментами та мотивами, були популярними прикрасами, особливо серед жінок. Вони часто використовувалися як аксесуари традиційного українського костюма.
- На традиційних українських шароварах також часто можна було побачити вишиті орнаменти.
- Вишивка часто використовувалась на різних виробах з текстилю - скатертинах, серветках, подушках та килимах.
(Кролевець, Сумська область)
Українська вишиванка - культурний скарб та символ національної ідентичності.
Українська вишиванка - це не лише розкішна прикраса, але й символ багатої культурної спадщини та національної гордості. Її неповторний орнамент, вишукані мотиви та глибока символіка роблять її особливою серед інших видів національного одягу.
1. Кольори вишивки
Українська вишиванка відрізняється різноманітністю кольорів, які використовуються для створення її вишуканих візерунків. На звичайному одязі використовуються природні відтінки, такі як білий, чорний, сірий, коричневий. У святковому вбранні можна побачити яскравіші кольори, такі як червоний, синій, зелений, жовтий, тощо. Кожен колір має своє символічне значення: червоний - символ любові, енергії, силу та вогняний дух, чорний - туга та пам'ять про померлих, білий - чистота, доброта та невинність, синій - спокій та гармонія, зелений - родючість землі та вічне оновлення життя.
2. Традиційні орнаменти
Традиційні орнаменти української вишиванки вражають своєю витонченістю та складністю виконання.Найпоширеніші стилі - «хрестик», «ромб», «хрестик-гладь», «півхрестик», «зірка», «гречка», «пташка», «квітка», «сонце», «хвиля» та багато інших. Кожен орнамент має своє призначення та символіку, яка передається з покоління в покоління.
3. Мотиви на вишивці
Мотиви української вишивки часто ґрунтуються на образах природи та релігійних символах. Серед них - візерунки з квітів, птахів, тварин, сонця, місяця, зірок та інші. Ці символи відображали традиційні цінності, віру та мудрість українського народу, а також віддавали шану природі та культурному спадку рідної землі.
4. Чому робили вишивку на одязі
Вишивка на українському одязі мала не лише декоративне значення, але й символічне. Вона вважалася оберегом від злих сил та лихої долі, а також відображала статус та соціальне положення людини у суспільстві. Легенди про вишивку переказуються з покоління в покоління, роблячи її ще більш загадковою та привабливою.
5. Вишивка різних міст України
У кожному регіоні України можна зустріти свої особливості у вишивці. Наприклад, на Київщині переважають геометричні візерунки, на Черкащині - рослинні мотиви, на Полтавщині - орнаменти з птахами та квітами. Кожна місцевість має свою унікальну традицію та стиль, які роблять українську вишивку ще більш багатою та різноманітною.
Українська вишиванка - це не просто одяг, а витвір мистецтва, який відображає багату культурну спадщину та національну гордість українського народу.
(VALENTINO показав колекцію вишиванок)
Сучасна вишиванка в 2024 році
Щороку в третій четвер травня, українці відзначають день вишиванки. Це свято, не просто нагадує нам про наші коріння та традиції, а й стає маніфестом національної гордості і єдності. Одягаючи вишиванку, ми вшановуємо давні звичаї, які нас об'єднують і надихають.
День Вишиванки в Україні 16 травня 2024 року
Українці одягають свою улюблену вишиванку і йдуть по своїх справах.
До початку війни день вишиванки був великим святом, коли влаштовувалися масштабні заходи та флешмоби. Асфальт розмальовували у вигляді вишиванок. Сьогодні, незважаючи на війну та виклики, українці продовжують відзначати цей день, надягаючи вишиванки з гордістю. Навіть у складних часах, коли війна перевертає життя з ніг на голову, вишиванка для українців - це генетичний код, який у нас в крові.
Тож, любі друзі, одягайте свою вишиванку не тільки на день вишиванки, а зробіть її частиною свого буденного гардеробу. улюбленою у гардеробі на кожен день.
Легенда про вишиванку-оберіг – символ кохання та щасливого життя.
Давним-давно, серед прекрасної природи, жила пара - чоловік та жінка. Їхнє життя було сповнене радості, але довгий час у них не було дітей. Нарешті, через безліч років, у них з’явилися дві дівчинки: одна з яскравим рудим волоссям, а друга - з чорними пасмами, ніби смола.
Роки летіли, і дівчата перетворилися на красунь, які не лише були прекрасними, але й мали добре серце. Вони допомагали всім навколо та були улюбленцями своїх батьків. Юнакив вражала їх краса та працьовитість. Багатьом подобалися дівчата та їх дім, але одного разу в їхнє щасливе життя прийшли негаразди.
У ці мальовничі місця прилетів страшний Змій. Під час свого польоту над долиною, де дівчата вишивали полотно на сонці, він помітив їх і вирішив вкрасти. Перетворившись на чарівного метелика, він заволодів їх увагою, перелітаючи з квітки на квітку, з куща на кущ. Дівчата, слідуючи за метеликом, потрапили у густий ліс, де ні звір, ні птах не пройде. Метелик зник, і все вкрилося мраком. Перед дівчатами з’явився Змій. Він схопив їх та поніс у своє царство, регочучи та заполоняючи їх страхом. Бо злий дух не любить, коли щастя заповнює серця людей.
Дівчата плачуть, викидаючи за собою по волосині. Можливо, юнаки знайдуть їх, побачивши ці волосини, і повернуть їх додому. І тут сталося диво: лісовий дух перетворив ці волосини на чорні та червоні ниточки. Повернувшись у своє царство, Змій замкнув дівчат на важкий замок, а сам пішов відпочивати.
Тим часом юнаки дізналися про зникнення дівчат та вирішили їх врятувати. Вони подолали безліч перешкод і знайшли ниточки, які ведуть до палацу Змія.
Після виклику на бій Змій вилетів, наповнений гнівом, з ніздрів палає вогонь. У юнаків не було зброї, лише нитки. І відбулося диво: нитки перетворилися на міцні мечі, які відразу відрубали по голові. Розправилися відважні юнаки зі Змієм, а палац знищився, залишивши лише купу попелу. Визволивши дівчат, юнаки віддали їм чорні та червоні нитки. З цих ниток дівчата вишивали сорочки з оберегами від усього злого.
Відтоді вишивання стало оберігом, що приносить щастя, а де є вишиванка, там панує добробут і радість.
2360
